понаколювати

понаколювати: -юю, -юєш, док., перех.

1) Розколюючи, наготувати багато трісок, дров і т. ін.

2) Працюючи з чимсь гострим, поколоти собі руки, пальці. || Гострим інструментом і фарбою нанести на поверхню шкіри узор, узори, напис, написи і т. ін. (про багатьох); нанести багато узорів, написів і т. ін.

3) Настромити багато чого-небудь на щось гостре. Понаколювати чеки.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

понаколювати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
понаколюваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаколювати … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике